Протест позичальників «пахне» порушенням права вкладників і судовим позовом з боку банкірів!

100 млрд грн — приблизно стільки грошей необхідно для реструктуризації боргів громадян, котрі неспроможні погасити свої кредитні (доларові) зобов’язання перед фінустановами. Де взяти такі кошти? Відповідь на це запитання постраждалі позичальники, в тому числі й мешканці Броварів, намагаються знайти у Нацбанку: під його стінами наметове містечко відзначило свій «100-денний ювілей» ще на початку червня-2015.

Зважаючи на протестні акції учасників «Фінансового Майдану», Верховна Рада вже готує до третього (останнього) читання законопроект №1558-1. У третій статті цього документу чорним по білому написано:  «Реструктуризація існуючих зобов'язань позичальника за споживчим кредитом, а саме невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але не сплачених відсотків, здійснюється шляхом заміни валюти виконання зобов’язань за споживчим кредитом у національну валюту за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання кредитного договору».

Тобто йдеться про погашення позики за тим курсом, який був на момент їх видачі (найчастіше — це 5 грн/дол.). Фактично фінустанови мають списати 75%  людських боргів. Але ж чудес на світі не буває: насправді автори законопроекту просто намагаються перекласти вирішення цієї проблеми з хворої голови позичальників на здорову голову вкладників, які теж ризикують залишитися без своїх «кровних».

Таким чином, банкіри опинилися перед вибором: або вирішувати проблеми одних клієнтів (позичальників) за рахунок інших (вкладників), або звертатись до суду. Адже народні обранці де-юре хочуть звільнити фізичних осіб від виконання кредитних зобов’язань. Це суперечить не лише волі фінустанов, а й нормам Цивільного кодексу та Конституції.