Життя після АТО: з якими проблемами стикаються ветерани неоголошеної війни

Життя після АТО: з якими проблемами стикаються ветерани неоголошеної війни, Головний редактор

Важко повірити, але війна на сході України триває уже п'ятий рік поспіль. І хоч масштаби бойових дій лише зростають, пересічні люди вже сприймають їх як буденність. Відсутня система, яка навчала б громадян толерантному ставленню до учасника АТО.

Зверніть увагу на те що,у нас в Броварах немає соціальної реклами, що стосується війни на сході України. Броварчан не навчають правильному ставленню до учасників АТО.Молоді хлопці були на війні, повернулися сивим від того, що там відбувається. У нас на жаль в громадських закладах немає ніяких привілеїв для воїнів - учасників АТО.Більше того, трапляється хамське ставлення: "А я тебе туди не відправляв".

Тому сьогодні одна з найголовніших проблем –те, що нам броварчанам не вистачає патріотичного виховання. Багато хто не розуміє, що ці люди були у самому пеклі і бачили багато такого, чого ми, дякувати Богу, ніколи не побачимо. Усе налагодиться лише тоді, коли буде розроблена система, що навчає громадян толерантному ставленню до учасника АТО. Колидержава піклуватиметься не на словах, а на ділі, у школах буде предмет, на якому навчатимуть учнів тому, що вони мають допомагати людям, які постраждали від війни. Наприклад, матерям, які втратили своїх дітей. Це дуже важливо.

Немає й програм, які б навчали самих учасників АТО адаптації після війни. Ви ніде не побачите в Броварах та і по всій країні - гасло: "Ти виконав свій обов’язок, тепер попіклуйся про своє здоров'я – допомога лікаря, психолога".У сьогоднішньому суспільстві, на жаль дуже багато людської байдужості.  

А як впливає війна на несформовану дитячу психіку?  Ми постійно говоримо про дорослих, але забуваємо про маленьких дітей. АТО накладає відбиток і на їхній стан. І ми вже чекаємо зі страхом того, як це на них відобразиться.

Маленька дитина, якій було років 5-6, коли забирали тата, бачила, що його немає. Скоріше за все, мама й бабуся їй не казали, де батько. Потім він міг прийти додому у відпустку у військовій формі, а дитя бачило, що мама плаче, засмучена. Десь підсвідомо це обов'язково відкладається. Звісно, потім дитина виросте і зрозуміє, що тато служив, тато герой. Але коли у неї почнеться гормональна перебудова, ніхто не знає, як відреагує організм, що підніме з середини, які страхи, які хвороби. Це велика проблема, якою ніхто не займається.

Читайте ще:  Броварська бюрократія, чи як біженка з Криму свою пенсію шукала

У Броварах автівка згоріла вщент

Поліцейське свавілля в Броварах (відео)

Броварська поліція затримала молодиків з амфетаміном (фото)

Укриина Бровары АТО
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі