Якщо ти зводиш будинок або купив ділянку без комунікацій, перше, що доведеться зробити — підключити електрику. Без неї нічого не працює: ні насос, ні опалення, ні навіть інструменти.
Звучить просто, але на практиці цей процес часто затягується, бо люди не знають, з чого почати і що потрібно підготувати.
Щоб не витрачати нерви, гроші й час, треба діяти послідовно — від розрахунку потужності до встановлення лічильника.
1. З чого почати
Починається все з визначення, скільки електроенергії реально потрібно саме твоєму будинку. Для невеликих будинків вистачає 5–10 кВт, але якщо є електрокотел, бойлер, кондиціонери або зарядка для авто, варто розраховувати на 12–15 кВт.
Розрахунок простий: додаєш потужність усіх пристроїв і множиш на коефіцієнт 0,7 — отримаєш реальне споживання з запасом.
Після цього готуються документи на землю — витяг або договір оренди. З ними йдеш до оператора системи розподілу (колишнього обленерго) або подаєш заявку онлайн. У заяві вказуєш адресу, потрібну потужність і тип підключення (тимчасове чи постійне).
Через кілька тижнів отримаєш технічні умови. Це офіційний документ, у якому прописано, звідки подаватиметься електрика, яка напруга, якої товщини кабель, де має стояти лічильник, щиток, заземлення. Без цього документа нічого монтувати не можна — потім просто не приймуть об’єкт.
Далі замовляється проєкт електропостачання. Його розробляє сертифікований інженер, який має дозвіл на такі роботи. У проєкті буде схема, розрахунок перерізу кабелю, вибір автоматів і система блискавкозахисту. Це не формальність — саме за цим проєктом далі працюватиме електрик.
2. Монтаж та підключення
Коли документи готові, можна переходити до монтажу. Це найвідповідальніший момент, бо саме тут часто роблять помилки, які потім коштують дорого.
Починають із підведення кабелю. Якщо лінія проходить неподалік, роблять повітряне підключення — ставлять опору (дерев’яну чи металеву), через яку проводиться кабель. Якщо лінія далі або хочеться більш естетично — роблять підземне підключення в трубі або гофрі.
Кабель краще брати мідний — він служить довше, витримує навантаження і не гріється. Для однофазного підключення зазвичай беруть переріз 4–6 мм², для трифазного — від 10 мм².
Наступний крок — встановлення щита обліку. Його монтують або на фасаді будинку (якщо того вимагає енергетична компанія), або в приміщенні. Усередині щита — автомати захисту, пристрій захисного відключення (УЗО), лічильник і заземлення.
Зараз багато хто ставить «розумні» лічильники, які автоматично передають показники, щоб не бігати з записником кожного місяця.
Окрема історія — заземлення. Це три металеві штирі, забиті в землю і з’єднані смугою. Без нього навіть найкраща електрика небезпечна, бо при пробої струм може піти через корпус побутової техніки.
Коли монтаж завершено, викликають представника енергокомпанії. Він перевіряє відповідність проєкту, тестує напругу, правильність підключень, потім пломбує лічильник і офіційно підключає дім до мережі.
3. Поради, які збережуть час і гроші
Перше — не економ на кабелі. Дешевий провід або невірно підібраний переріз можуть грітися й призвести до замикання.
Друге — не нехтуй блискавкозахистом. Якщо поруч відкриті простори або високі дерева, краще одразу встановити громовідвід.
Третє — одразу думай про майбутнє. Сьогодні може вистачати 10 кВт, а через рік захочеш поставити бойлер, електрокотел або зарядну станцію — тож закладай запас потужності.
Ще одна порада — завжди працюй з електриком, який має офіційний допуск. Не "майстер із села", а людина, яка може не лише змонтувати, а й підписати акти. Це важливо, бо без цих документів енергокомпанія просто не підключить будинок.
Після підключення укладаєш договір із постачальником. Зараз постачальників багато — можна вибрати того, хто пропонує кращі умови чи тариф.
Щодо вартості: офіційне приєднання зазвичай коштує від 3 до 10 тисяч гривень, проєкт — ще кілька тисяч, а монтаж залежно від складності — від 10 до 30 тисяч. У середньому підключення “під ключ” обходиться у 20–50 тисяч гривень.
І нарешті — подбай про резервне живлення. Генератор, інвертор або невелика сонячна система з батареями можуть врятувати під час аварій. Навіть невеликий комплект забезпечить роботу освітлення, насосів і холодильника кілька годин без мережі.
Підключення електрики — не найприємніший етап будівництва, але дуже важливий. Якщо зробити все правильно, дім буде стабільним, безпечним і готовим до будь-яких умов. А головне — ти не витрачатимеш час на дрібні проблеми, бо все вже зроблено з розумом. Детальніше на сайті https://skelektro.net/