Трамп закликав Європу припинити закупівлю російської нафти

● «Коаліція охочих» налаштована. Президент Володимир Зеленський узяв участь у зустрічі «коаліції охочих» у Парижі (у Єлісейському палаці, за участі представників 38 країн). За його словами, лідери країн готові зробити свій внесок для гарантій безпеки України.

«Маємо однакове бачення, що Росія робить усе можливе, щоб затягнути переговорний процес і продовжити війну. Потрібно збільшувати підтримку України й посилювати тиск на Росію. Зараз триває підготовка 19-го пакета санкцій Євросоюзу. Працює над санкційними кроками також Японія», — написав український лідер у ТГ.

Український президент зазначив, що на саміті учасники «детально обговорили готовність кожної з країн зробити внесок у гарантування безпеки на землі, на морі, у повітрі та в кіберпросторі. Скоординували позиції та обговорили компоненти гарантій безпеки».

● Перша серйозна конкретика. На даний момент 26 країн підтримують надання гарантій безпеки для України. Таку заяву зробив Володимир Зеленський на пресконференції з президентом Франції Еммануелем Макроном. «35 країн беруть участь. Це найширше представлення країн у коаліції охочих. 26 країн підтримують гарантії безпеки для України. У різних форматах. Я думаю, на сьогодні це перша серйозна конкретика», — сказав він. Як додав очільник української держави, загалом структура гарантій безпеки для України зрозуміла, проте наразі незрозуміло, в якому вигляді їх підтримуватиме влада США.

Своєю чергою президент Макрон заявив, що 26 країн готові надіслати або миротворчий контингент в Україну, або внести певні кошти для підтримки «коаліції охочих». «Наш підхід до гарантій безпеки — по-перше, жодних обмежень щодо розміру чи можливостей української армії. також ми хочемо надати Україні можливість відновити армію, щоб вона мала можливість стримувати будь-яку потенційну агресію. Друге — сили гарантування безпеки — сьогодні 26 країн формально ангажувалися надіслати або контингент в Україну, або внести певні кошти для підтримки цієї коаліції на морі або в небі», — резюмував він.

● 10 країн готові надіслати в Україну своїх військових. Європейська місія в Україні, ймовірно, складатиметься з 25−30 тис. солдатів, однак ці цифри ще можуть змінитися. Про це повідомило Радіо Свобода з посиланням на співрозмовників у дипломатичних колах країн ЄС.

За словами співрозмовників видання, в останні тижні дискусії щодо цього питання просуваються інтенсивніше. Зокрема, десять із 21 держави, які готові працювати над гарантіями безпеки, згодні направити своїх солдатів після завершення бойових дій. Серед держав, які готові на цей крок, — Велика Британія, Франція, а також — Нордичні країни й держави Балтії, Нідерланди, Австралія.

Радіо Свобода зазначило, що незрозуміло, як мають США долучитися до такої місії. Ймовірно, це можуть бути розвідувальні можливості й прикриття місії з повітря. Туреччина відіграватиме провідну роль у гарантуванні безпеки України на морі, Велика Британія і Франція — на суші.

● Три завдання «коаліціантів». Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила у Х про три основні завдання «коаліції охочих» щодо гарантій безпеки для України.

За словами Фон дер Ляєн, «коаліція охочих» наразі працює над: перетворенням України у «сталевого дикобраза», створенням багатонаціональних сил для України за підтримки США, посиленням обороноздатності Європи. «Тепер рухаймося далі», — додала вона.

● А потім європейські лідери разом з президентом України переговорили по відео з президентом США Дональдом Трампом.

● Трамп зробив Європі пропозицію по нафті Путіна. Президент США Дональд Трамп заявив європейським лідерам (під час розмови з «коаліцією охочих»), що Європа повинна припинити купувати російську нафту, яка, за його словами, допомагає Москві фінансувати війну проти України.

«Президент Трамп наголосив, що Європа повинна припинити купувати російську нафту, яка фінансує війну, оскільки за рік Росія отримала 1,1 млрд євро від продажу палива ЄС. Президент також наголосив, що європейські лідери повинні чинити економічний тиск на Китай за фінансування військових дій Росії», — заявив, за даними Reuters, представник Білого дому.

До слова:

● Канада приєдналась до ЄС у справі обмежень для російської нафти. Офіційна Оттава на 12% знизила граничну ціну на російську нафту, аби ускладнити Кремлю фінансування війни, розповів міністр фінансів Канади Франсуа-Філіп Шампань. Він уточнив, що Канада знизила граничну ціну на російську нафту з $60 до $47,6 США за барель.

Напередодні, 3 вересня, Євросоюз знизив граничну ціну на російську нафту з $60 до $47,6 за барель. Таке рішення було ухвалене в межах 18-го пакету санкцій проти Росії.

А ще в Парижі:

● Макрон від імені ЄС та США погрожує Путіну. Якщо Росія і надалі буде відмовлятись від конкретних переговорів про мир, то Європа разом із США застосують додаткові санкції, заявив Еммануель Макрон під час пресконференції з Володимиром Зеленським.

«Будуть контакти між американцями і росіянами, ми всі чітко подаємо сигнал, що тепер усі сигнали мають перетворитися на реальність. Те, що було погоджено два тижні тому — має бути зустріч на рівні двох президентів, потім тристороння і чотиристороння зустріч. Якщо Росія й надалі відмовлятиметься від конкретних перемовин про мир, ми разом зі США підемо на додаткові санкції і дамо чітку відповідь на цю відмову Росії. Саме в такому контексті це звучало в нашій розмові з президентом Трампом», — сказав Макрон.

● Зеленський говорив з Макроном окремо. До зустрічі з «коаліцією охочих» Володимир Зеленський мав розмову з Еммануелем Макроном, під час якої сторони обговорили гарантії безпеки для України, посилення оборонної підтримки та питання євроінтеграції.

«Говорили також про оборонну підтримку України: забезпечення актуальних потреб, посилення санкцій проти Росії, можливості для використання заморожених російських активів. Окрема увага — нашому руху до Євросоюзу. Цінуємо підтримку Франції в цьому питанні», — додав президент України.

● Також Зеленський мав у Парижі сьогодні зустріч на двох із спецпредставником президента США Стівом Віткоффом.

● Трамп інтригує новиною про Зеленського та Путіна. Президент США Дональд Трамп досі хоче допомогти Києву та Москві укласти мирну угоду, і тому він знову анонсував, що «щось відбудеться». «Я думаю, що ми все владнаємо. Чесно кажучи, я думав, що російська проблема буде найлегшою з тих, які я вирішував, але, схоже, вона виявилася дещо складнішою за інші», — сказав він в інтерв'ю CBS News.

Трамп додав, що уважно стежить за тим, як наразі поводяться президент України Володимир Зеленський і російський диктатор Путін. «Я спостерігаю за цим, я бачу це і обговорюю це з президентом Путіним і президентом Зеленським. Щось відбудеться, але вони ще не готові. Але щось відбудеться. Ми це зробимо», — зазначив господар Білого дому.

За словами Трампа, його підхід у дипломатії полягає в тому, щоб збирати лідерів в одній кімнаті і змушувати їх укладати угоду в режимі реального часу, часто під його керівництвом, не відкидаючи жодної можливості, поки рішення не буде досягнуто.

● Зеленський відповів Путіну. Президент України відповів на «запрошення» від російського диктатора приїхати до Москви. Під час пресконференції з президентом Франції за підсумками засідання «коаліції охочих» у Парижі, Володимир Зеленський сказав: «Що стосується зустрічі — зустріч потрібна. Це не про бажання, а потрібно. Ми підтримували в будь-якому форматі — і тристоронню, і двосторонню. Я вважаю, Росія робить усе, щоб відтермінувати».

Зеленський додав, що отримав від американських партнерів інформацію, що глава кремлівського режиму «запросив» його до Москви. «Якщо хочеш, щоб зустрічі не було — треба запросити мене в Москву… Росія почала говорити про зустріч, це вже непогано, але поки що ми не бачимо їхнього бажання закінчення війни. А зустріч, я вважаю, — дорослі лідери із зустрічей такого рівня повинні виходити з якимось результатом, бажано — закінченням війни», — наголосив глава української держави.

Напередодні Путін, повернувшись з Китаю, заявив, що нібито готовий до зустрічі із Зеленським, але той має приїхати до Москви.

● Зеленський не виключає Корейський сценарій для України. Приклад Південної Кореї, яка після завершення Корейської війни досягла економічного успіху без укладення мирного договору, може реалізуватися в Україні. Про це президент Володимир Зеленський сказав в інтерв'ю французькому Le Point. Водночас він наголосив, що повне відтворення цієї моделі не забезпечить нашій державі необхідного рівня безпеки.

«Чесно кажучи, Україна рішуче налаштована отримати надійні гарантії безпеки, наприклад системи Patriot, якими володіє Південна Корея. Однак порівняння з Південною Кореєю має свої обмеження: населення Північної Кореї становить трохи понад 20 млн, тоді як населення Росії - понад 140 млн. Не можна порівнювати масштаби цих загроз. Загрози з боку Росії в п’ять, шість, а то й десять разів більші», — наголосив президент. І підсумував, що відтворення південнокорейської моделі, ймовірно, не підійде Україні в плані безпеки. Натомість її економічна модель може стати корисним прикладом.

● А ще президент Володимир Зеленський заявив, що будь-які територіальні поступки України стануть для Путіна плацдармом для подальшої агресії проти всієї Європи.

● Велика Британія розглядає можливість передачі Україні балістичних ракет NIGHTFALL після завершення розробки. Про це повідомив міністр оборони Британії Джон Гілі під час брифінгу у Києві.

● Німеччина готова зробити вагомий внесок у посилення обороноздатності України після завершення активної фази війни, але водночас уникає прямих обіцянок щодо участі своїх військових у складі багатонаціонального контингенту. Про це написав німецький Spiegel.

Німеччина пропонує щороку збільшувати на 20% кількість і потужність систем ППО, розширювати авіаційні можливості Києва завдяки високоточним далекобійним ракетам власного виробництва, а також надати обладнання для чотирьох механізованих піхотних бригад, що становитиме близько 480 одиниць техніки на рік. Крім цього, Берлін планує продовжити навчання українських військових, розширити співробітництво оборонпромів України та країн ЄС і забезпечити фінансову та економічну підтримку з акцентом на подальшу євроінтеграцію.

● Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що його країна допускає можливість продажу Україні сучасних винищувачів Gripen Echo, але лише після завершення війни з Росією.

● Агресія Путіна ціною в 1 млн. Сьогодні Еммануель Макрон сказав, що країна-агресорка Росія втратила близько 1 млн. солдатів убитими або пораненими, щоб захопити 1% території України.

«На додачу до цього, очевидно, Росія порушує міжнародне право», — зауважив президент Франції.

А тлом для новин з Парижу став підступна ракетна атака росіян:

● Вдень росіяни нанесли ракетний удар балістикою по Чернігову. Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив, що ворог поцілив у районі блокпоста на вʼїзді в населений пункт Новоселівка. Голова Чернігівської ОДА В’ячеслав Чаус уточнив, що під удар потрапили працівники гуманітарної місії з розмінування Данська рада у справах біженців. Двоє людей загинули, ще троє отримали поранення.

І насамкінець:

● Крупу звільнили. Вищий антикорсуд змінив запобіжний захід колишній керівниці Хмельницької МСЕК Тетяні Крупі та звільнив з-під варти. Про це повідомила організація Transparency International Ukraine.

Ексочільниці МСЕК змінили запобіжний захід на заставу в розмірі 20 млн грн, а також поклали на неї додаткові процесуальні обов’язки до 4 листопада. Крупу відпустили в залі суду, вона має п’ять днів на те, щоб внести заставу.

У ВАКС зауважили, що Крупа перебувала під вартою понад 11 місяців, тоді як максимальний строк тримання під вартою на досудовому розслідуванні не може перевищувати року. У жовтні 2024-го їй призначили заставу в 500 млн грн, однак після судового засідання 10 липня сума зменшилася до 56 млн грн.

4 жовтня 2024 року ДБР повідомило, що викрило на Хмельниччині керівницю МСЕК та її сина — керівника облуправління пенсійного фонду — на незаконному збагаченні. Під час обшуків у них знайшли готівкою майже $6 млн у різних валютах і низку підроблених медичних документів, списки ухилянтів із прізвищами та неправдивими діагнозами.

Інформує nv.ua