Рецензія: "Аліса в країні чудес"

«Аліса» - це шедевр дитячого каламбуру і абсурду. Гра слів і нісенітниці тут не тиснуть габаритами, а мають тонкий підтекст. Пародійні вірші і звірятка-характери - життя, таке, яким його бачив Керрол. Таким чином твір стає цікавим як дітям, так і дорослим. Звичайно, багато чого пройде повз середньостатистичного читача через часову прив'язку автора до сучасників. Зараз в моді інші пісні, характери, думки і наукові теорії і зовсім інше життя, але загальні риси впізнаються повсюдно -  безхребетний Кролик, дурні у своїй пристрасті Король і Королева, зарозуміла гусениця, Квазі і Грифон на «зустрічі випускників» та інші. Автор витончено жартує на соціальні, філософськ і та наукові теми, при цьому не втрачаючи гумор, за викладом доступний будь-якій дитині. Це і є відмінна риса роботи Керрола.

Не можна не відзначити багату фантазію автора! За кролячою норою причаїлася справжнісінька Країна фантастичних Чудес, і чудеса тут, як їм і належить, - трапляються. І, звичайно ж, Аліса. Вся безпосередність і допитливість світу полягає в цій дівчинці. Вихована, чемна, розумна і уважна, вона не є набором шаблонних якостей, а щосили користується ними і так і сяк. Роздуми дитини можуть ввести в ступор, але лише тому що дорослий читач давно пов'язав себе купою звичок, умовностей і обмежень. Для Аліси немає нічого неможливого і ніякі дивацтва Країни Чудес не можуть її налякати - в будь-якому суспільстві вона відчуває себе легко і невимушено.

Моя оцінка 8 із 10. Мені сподобалось, але жанр трохи не мій улюблений. А що скажите ви, дорогі читачі? Залишити свою думку щодо книги ви можете в коментарях. А також не забувайте голосувати за нову книгу тижня.