Закінчився період вступу до ВИШів, розпочався новий навчальний рік і все ж... Коли треба піднімати питання про вибір професії? Невже лише напередодні вступної кампанії?

Дослідження вибору майбутнього фаху в шкільній системі значно змінилося за останні десятиліття. Здебільшого причиною цього стало зміна трудового ринку в світі. Професії вже більше не обмежуються державою, регіонами чи навіть країнами. Ринок праці поширився далеко за кордони нашої країни та став світовим ігровим майданчиком. Аби учні мали можливість конкурувати на глобальному рівні, перш за все вони повинні мати уявлення про різноманітні фахи за межами їх місцевої спільноти, до того ж вони повинні розуміти яким чином вони пов’язані з ринком праці, якщо вони планують змагатися за місцем під сонцем на міжнародному рівні.

Коли слід починати говорити про вибір майбутньої професії

Дослідження ринку професій не є новим терміном чи концепцією для педагогів. Проте, це питання піднімається викладачами, адміністрацією навчального закладу та наставниками лише один раз у період переходу з середніх до старших класів. Постає питання: чому так відбувається ? Адже початкова школа - це найкращий час для наймолодших школярів, аби ознайомитися з ринком професій. Діти цього віку прагнуть дізнатися про різні професії та в багатьох ще не встановлені стереотипи на рахунок певних видів діяльності. Учні початкових класів відкриті для всього нового та дійсно занурені в свої інтереси та цінності, які пов’язані з вибором їх майбутнього фаху. З часом, коли учні стають старшими, тема вибору професії повинна бути розподілена на основі їх особистих інтересів та можливостей.

Вивчення професійного ринку на елементарному рівні

Давайте подивимося на досвід інших країн. Шкільний округ Каджон Веллі, що в Ель-Кахоні штат Каліфорнія, є передовим в питанні освіти учнів на рахунок вибору професій, починаючи з дошкільного віку, за допомогою програми під назвою «Світ професій». Під керівництвом Еда Гідалго, Каджон Веллі практикує метод, який допомагає школярам відкрити для себе світ професій. Цей метод включає в себе чотири складові процесу навчання школярів на рахунок різноманітних сфер діяльності: дослідження, симуляція, знайомство з професіоналами та технологія, учні мають змогу поспілкуватися з фахівцями навіть не виходячи з класної кімнати.

Як викладачі, ми повинні змінити свою манеру спілкування задля того, аби допомогти учнями перенести якості старанного школяра на якості цінного співробітника. Структура школи напрямлена на виховання в учнях відповідних цінностей задля роботи в майбутньому, а саме таких як: уважність, пунктуальність, здатність працювати в команді, відповідальність та гідність у виконанні свої обов’язків. Завдання викладачів показати дітям зв'язок між цими якостями. Наприклад, більшість вчителів запроваджує певні правила поведінки під час заняття, це легко можна пов’язати з поведінкою на майбутньому робочому місці. За допомогою зміни переліку правил на робочий договір, викладачі та учні можуть обговорити тему очікувань та результатів. Таким чином школярі бачать зв'язок між тим, що дорослі працюють заради заробітної плати так само як вони зараз задля оцінок. А це у свою чергу допомагає обрати ВУЗ для навчання, який може знаходитися закордоном. Це у свою чергу дасть розуміння необхідності підготовки документів з апостилями чи легалізацією, необхідність вивчення тієї чи іншої мови й багато іншого.

Пов’язання навчального плану з вибором майбутньої професії

Учбовий заклад Каджон Веллі використовує кар’єрні зв’язки задля виявлення інтересів учнів та становлення їх особистості. Метод «Голландських кодексів», створений Джоном Голандом, розподіляє професії на основі шести особистостей. Учні знайомляться з загальними рисами кожного виду, що пов’язані з кожним розділом цієї моделі. У той час як школярі дізнаються про різноманітні професії та особистісні риси, вони також мають змогу розподілити їх на незалежні категорії. Яскравим прикладом застосування моделі «Голландських кодексів» є зображення учнями Мартіна Лютера Кінга молодшого без порушення встановленого навчального плану. Студенти обирали, спираючись на свою думку, до якої категорії більше всього підходить діяч, а потім обґрунтовували свої відповіді. Завдяки такому завданню також досить легко показати учням, що вибір професії не може обмежувати твої можливості. Наприклад, той же Мартін Лютер Кінг молодший активно розвивався у різних напрямках, а саме мав змогу побувати проповідником, суспільним спікером, активістом, керівником передвиборчої компанії та іншими.

Як же змусити учнів побачити актуальність предмету курсу та в той же час поєднати навички, які вони здобувають під час навчання з тими, що знадобляться їм під час їх професійної діяльності ? Актуальність – це саме те, що рухає як дорослих людей так і тих, хто тільки вчиться. Нинішнє покоління крокує по життю із питанням «Чому?». Вони хочуть знати, задля чого їм потрібно те, що ти викладаєш, чому вони повинні складати стандартизовані іспити та навіщо певні предмети вважаються обов’язковим в процесі навчання. Коли вчитель з геометрії може донести матеріал не тільки через пояснення термінів, а також за допомогою моделювання на прикладі того, як розробники відео ігор використовують знання з геометрії під час створення останніх трендів, саме таким чином учень може зацікавитися та повністю заглибитися в процес, особливо якщо справа стосується його майбутнього фаху. Концепція полягає в пов’язанні майбутніх професійних навичок з предметом, який вивчається.

Висновки

На завершення хочеться сказати, що дослідження вибору професії повинно починатися з першого дня відвідування занять та повинно продовжуватися протягом усіх років навчання. Начальні плани не повинні бути обмеженими на рахунок питань профорієнтації, а навпаки мають бути напрямлені на розкриття інтересів учнів. Існує декілька ресурсів та статей з приводу цієї теми, які допоможуть більш ширше й глибше дослідити розділи цього питання.